15 тез з лекції Віталія Шабуніна «Адвокація антикорупційної реформи»

14 лютого в Українському Католицькому Університеті відбулась лекція голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна на тему ««Адвокація антикорупційної реформи: що зроблено та що потрібно робити далі?».

 1

 

До Вашої уваги найважливіші тези лекції:

 

1) Держава – це гроші. Гроші, які ми, як громада, передали в управління чиновників. Нема державних грошей, є лише сплачені нами податки. Гляньте на «калькулятор» на сайті «Ціна держави», щоб зрозуміти, що будь-яка корупційна схема – це не розкрадання державних грошей, а розкрадання грошей кожного з нас.

2) Економічні втрати від корупції часто приховані. Для прикладу, 5 компаній імпортують банани в Україну. Один з імпортерів домовляється за хабарі з митниками, щоб не платити митні збори. Для держави це не великі втрати, але цей імпортер починає демпінгувати ринок дешевими цінами на банани. У результаті вбивається конкуренція, 4 інші бананові фірми закриваються, а корупційний імпортер стає монополістом на ринку. Неможливість захистити свою власність – основна причина, через яку іноземні інвестори не вкладають гроші в Україну.

3) У боротьбі з корупцією є два підходи: превентивний і каральний. Превентивний, тобто дерегуляція – по-простому, чим менше довідок від вас вимагають, тим менше у чиновника змоги «витягнути» за них хабар. Каральна: порушив правила – сів у тюрму. Що важливіше? Суть така: превентивні методи не працюють без каральної системи.

4) Які б у нас не були класні журналісти-розслідувачі, а вони в Україні реально круті, які б не були сильні громадські організація, чи як би сильно виборці не хотіли справедливості – ми на цьому полі не гравці. Монополію на покарання має держава. І це правильно. І це означає, що ми, як держава, просто не уникнемо створення нормальної правоохоронної та судової системи.

5) Амністія корупційних активів не змусить чиновників перестати красти. Єдине, що подіє – це страх за невідворотність покарання.

6) Інструмент е-декларування в нас існує з 2012-го року. В чому різниця між попереднім та теперішнім декларуваннями? Вперше брехня в декларуванні стала злочином. До цього там могли будь-яку дурниці писати – і це злочином не вважалося.

7) Україна одна з небагатьох країн світу, в якій, «вбивши» в пошук прізвище високопосадовця чи назву юридичної особи, можна побачити яка нерухомість за ним стоїть.

8) І Україна – перша у світі, яка має відкритий реєстр бенефіціарних власників юридичних осіб. Хто такі бенефіціари? Якщо міністр хоче вкрасти, то він не приходить з сумкою до бухгалтера, щоб відсипати гроші. Він створює (не пов’язану з ним) компанію, юридичну особу, яка «присмоктується» до відомства і викачує з нього ресурси, переважно поза межами конкурсу. Власником цієї компанії є інша компанія. А тієї – ще інша, і т.д. Так от, за ланцюгом юридичних осіб не можливо зрозуміти, хто є кінцевим власником. А зараз маємо закон, який зобов’язує при проведенні госпдіяльності в Україні вписувати в реєстр – хто є кінцевим бенефіціаром. Це в Україні вже працює.

9) Реформа з е-декларація вдалася в першій частині – ми показали виборцю реальний спосіб життя політиків. І соціологія показує, що 47% українців буде враховувати у своєму електоральному виборі дані із е-декларацій. Побачимо. А друга частина реформи – аналітика е-декларацій, яка була б підґрунтям роботи антикорупційного бюро – провалилася. Орган, який мав це робити – НАЗК, політично залежний, неефективний, неадекватний. І його треба перезапустити.

10) Тактичні кроки, які маємо зараз зробити – підлатати спецпрокуратуру, поремонтувати НАЗК, запустити антикорупційний суд.

11) Як ви думаєте, що робить теперішню політичну еліту слабшою від попередньої – Януковича, Кучми, Ющенка, Кравчука? Вони в Росію «піти» не можуть – війна з Росією перекреслила можливість. Тому тепер наша еліта дуже чуттєва до Заходу. Вона дуже не хоче робити те, що хоче Захід. Але в них немає вибору.

12) Через два роки ми маємо віддати Заходу 7,5 млрд. дол. запозичень. Ми – як країна. Не Порошенко зі своєї кишені, не Яценюк – ми з вами через наші податки. В Україні цих грошей нема. Бо політеліта не створила умови, які б створили нові бізнеси, які б давали їм податки.

13) Антикорупційний суд буде створено – у політичної еліти немає можливості його не створити. Питання чи це буде нормальний антикорупційний суд

14) У нас є багато правильних інструментів, але в руках українських прокурорів, комерційних сбушників, старих ментів вони перетворюються у проблему для всіх нас

15) Ми крутіші за Румунію. Наше НАБУ почало «брати» високопосадовців на першому році існування, у них – на 8-му. Але в Румунії на стороні антикорупційного органу були прокуратура, спецслужба і більш менш нормальні суди. А також румуни сотнями тисяч виходили на масові протести, коли новобраний уряд та нова партія пробували «підрізати» повноваження. У них варто повчитися громадянської активності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *