Антикорупційна реформа та прозорість у розрізі: лекція Координатора Антикорупційного Форуму

У своїй попередній лекції Координатор Антикорупційного Форуму Львівщини Олексій Роговик вже відзначав: «Подолання корупції = перше – це обмеження владної монополії. Це означає наступне: чим більше повноважень у руках чиновників і чим більше централізація влади, то тим вищі корупційні ризики. З цього випливає важливе завдання: держави має ставати менше в сенсі повноважень, у руках держави має бути все менше підприємств та активів. Суттєво менше має стати і самих чиновників, щоб дозволить підвищити заробітні плани іншим. Подолання корупції неможливе без постання держави-сервісу замість держави-примусу.

Друге – обмеження свободи дій чиновників та сувора регламентація їх діяльності. Проблема полягає не тільки в тому, що є багато бюрократії. Проблема також у тому, що чиновник має можливості маніпулювати цієї бюрократією для отримання неправомірних вигод.

Третє складова формули – стимулювання моральної поведінки. Корупція як явище – це не тільки наслідок неефективної держави, а ще й проблема моральна, проблема ціннісна. Саме тому так важливо примножувати антикорупційну культуру суспільства, перш за все, за допомогою освіти. А ще відповідальності. Ніщо так не виховує культуру як штрафи і відповідальність за невиконання правил. Без невідворотності покарання повноцінна антикорупційна реформа не відбудеться».

 

У рамках всеукраїнської кампанії «Активна громада: право вибору» темою нової лекції вже була антикорупційна реформу і прозорість влади. Її скорочений текст наводимо далі.

Лекція 2

Подолання корупції можливе лише за умов впровадження реформ 7Д: дерегуляції, децентралізації, дебюрократизації, деконцентрації, демонополізації, деолігархізації та детінізації.

Чи пішли ми шляхом антикорупційних реформ 7Д запобігання? Ні. Ми пішли шляхом антикорупційного покарання. Тобто декларуєм, що пішли.

У 2014 році ми прийняли пакет «антикорупційних законів»: ЗУ «Про запобігання корупції», «Про Національне антикорупційне бюро», зміни до Закону «Про прокуратуру». Згодом запустили роботу НАБУ та САП, а також прийняли ЗУ «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (АРМА). Далі запустили НАЗК, прийняли статтю «незаконне збагачення», запустили е-декларування та роботу АРМИ. В нас найширше е-декларування за обсягом інформації у світі. Україна – перша у світі, яка має відкритий реєстр бенефіціарних власників юридичних осіб. Дуже прогресивним є впровадження системи електронних закупівель Prozorro.

 

Чому були прийняті ці реформи? Завдяки тиску Заходу. Влада не могла піти по кредити до Росії. Війна з Росією перекреслила цю можливість. Тому тепер наша еліта дуже чуттєва до Заходу. Вона дуже не хоче робити те, що хоче Захід. Але відкрите вікно можливостей для протягування ключових реформ (тому числі антикорупційних) закрилось у першій половині 2017 року. Цьому, зокрема, сприяло збільшення незалежності теперішньої української влади від тиску міжнародних донорів (через надання безвізу ЄС та через зростання фінансової незалежності та відмову від «літнього траншу» МВФ).

Ми маємо вже майже дюжину антикорупційних органів і новітніх інструментів. Але вони не можуть подолати корупцію системно, бо не покликані змінювати природу держави з примусу на сервіс. У 2017 році темпи впровадження реформи впали у два рази. У 2018-2019 рр. реформа замре і будуть відбуватись спроби відкату. Порошенко намагається робити усе від придушення реформи і до замислення очей зовнішньої політикою, релігією, патріотизмом та війною, щоб корупція не стала порядком денним виборів 2019. Тоді він точно програє.

 

Що робить влада зараз для придушення теми корупції? Знищує ідею антикорупційного суду, Служби фінансових розслідувань, тисне з усіх сторін на НАБУ, усуває Громадську раду доброчесності з судової реформи. Інші органи як НАЗК, ДБР, САП, антикорупційний комітет парламенту ставить під свій повний контроль. Кожен тиждень до парламенту подаються корупційні законопроекти про скасування відповідальності за брехню в деклараціях чи незаконне збагачення, про дозвіл на розпил тендерів пов’язаними компаніями. Після закриття декларацій СБУ і військових прокуратур хочуть закрити декларації інших правоохоронців. Усе на фоні репресій проти антикорупційних активістів через е-декларування, а також кримінальні провадження, побиття, погрози. І все це поки всякі Злочевські, Бойки, Труханови, Косюки, Насірови непокарані. Детальніше про фактаж щодо усіх цих тенденцій читайте у матеріалі «Антикорупційний Форум Львівщини вимагає від влади припинити спроби саботажу антикорупційної реформи» та у щотижневих антикорупційних дайджестах по Україні у розділі «Публікації».

 

Що потрібно з цим робити? Впровадити 7Д. А також: 1) створити незалежний антикорупційний суд на основі рекомендацій Венеціанської комісії, 2) посилити гарантії незалежності НАБУ через призначення незалежних аудиторів, збільшення фінансування та надання права автотономного прослуховування, 3) посилення гарантій незалежності інших органів (окрім згаданих це НАЗК, суди, СБУ, ГПУ, МВС, НКРЕКП, Антимонопольний комітет, Рахункова палата, Державна аудиторська служба, ДФС), 4) створення Міжнародної комісії проти безкарності в Україні за прикладом Гватемали, де міжнародники попересаджали купу корумпованих чиновників, 5) посилити антикорупційну спроможність кожної людини через законопроект 4038а про викривачів корупції. Громадяни мають отримати право фіксувати корупцію, 6) підвищення ефективності інструментів масового «антикорупційного ураження» (автоматична перевірка е-декларацій, законодавче врегулювання лобістської діяльності, посилення санкцій за неподання звітності партій до НАЗК).

 

Щодо прозорості. Прозора влада – це відкрита влада. До контролю звітів і громадського впливу. Прозора влада – це влада електронних, а не паперових процедур. Як виглядає прозора влада? Це там, де є електронне урядування (уніфікація електронного документообігу, децентралізації е-послуг, відкритість та доступність державних реєстрів, єдина е-ідентифікація, е-вибори). Надання послуг 24 години на добу як у Канаді. Е-листування з держслужбовцями як у Південній Кореї. Єдина платформа повного розкриття інформації як у Британії. Можливість для громади коментувати законопроект як у Новій Зеландії. Відео-відкритість усіх засідань як у Японії.

 

Якщо ми хочемо мати такі державні практики, то ми маємо цього вимагати. Без суспільного запиту ці зміни не відбудуться. Тому від кожного залежить багато.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *