ТОП-5 антикорупційних подій тижня в Україні (7-13 травня 2018 року)

Представляємо Вам новий огляд ТОП-5 антикорупційних подій тижня (7-13 травня 2018 року)

 

1) Загальний антикорупційний фон: блокування Антикорупційного суду та «викривальна переписка» оточення Порошенка

Система боротьби з корупцією в Україні не може бути максимально ефективною і виправдати всі очікування без створення Антикорупційного суду. Таку думку в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна” висловила голова Антикорупційної ініціативи ЄС Ека Ткешелашвілі. Вона наголосила, що боротьба з корупцією важлива, зокрема, для гарантування безпеки в Україні.

Президент Петро Порошенко затягує ухвалення законопроекту про Антикорупційний суд через голову парламентського комітету з питань правової політики та правосуддя і члена фракції “БПП” Руслана Князевича. Про це у своєму блозі на “Українській правді” написав голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін. Він зазначив, що Верховна Рада проголосувала у першому читанні за законопроект про Антикорупційний суд 1 березня, після чого надійшло майже 2000 поправок до нього, але комітет з питань правової політики та правосуддя на чолі з Князевичем досі їх не розглянув. Шабунін наголосив, що Князевич – член фракції БПП та довірена особа Порошенка, юрист та представник БПП у ЦВК під час виборів 2014 року та представник президента у Верховній Раді (червень 2014 – січень 2015).  А 14 із 32 депутатів комітету – теж з президентської фракції. За його даними, з 15 березня відбулося лише 5 засідань та зустрічей комітету, але під час них мова про Антикорупційний суд, якого вимагають МВФ, ЄС, не йшла. Крім того він додав, що лише 11 квітня Князевич замість засідання комітету провів закриту нараду, на якій роздав порівняльну таблицю поправок до законопроекту і відпустив депутатів “думати про концепцію Антикорупційного суду у баченні фракцій”. “Це тоді, коли за законопроект уже проголосували у першому читанні, коли є чіткі рекомендації Венеційської комісії та усі пропозиції фракцій уже подані”. За його словами, така позиція Князевича ймовірно говорить про те, що йому відомо “про нещирість обіцянок” президента.

ТОП України

Петро Порошенко вважає, що Верховній Раді знадобиться щонайменше тиждень на розгляд поправок до законопроекту про Вищий антикорупційний суд.  Прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що до 1 червня Верховна Рада має ухвалити закон про створення Антикорупційного суду.

Найближчі соратники Петра Порошенка народні депутати Ігор Кононенко, Сергій Березенко і фінансовий радник президента Макар Пасенюк домовлялися через нардепа-втікача Олександра Онищенка про призначення на різні державні посади та голосування за законопроекти в обмін на гроші. Про це йдеться у новому розслідуванні “Слідство.інфо”.Зокрема, одним із завданням Онищенка було посередництво між Порошенком і Тимошенко, принаймні з 2014 по 2016 роки. “Саме в той час президенту треба було проводити через Раду чимало законів та затверджувати призначення потрібних кандидатур. Нестачу голосів президентської сили якраз і могла забезпечити парламентська фракція “Батьківщина”, очолювана давньою опоненткою та суперницею Порошенка”, – пояснюють журналісти. Онищенко розповів, як за його посередництва Олексій Маловацький отримав достатньо голосів у парламенті і став членом Вищої ради юстиції (ред. – сьогодні Вища рада правосуддя). Крім того, Онищенко розповів про те, як 13 березня 2015 року отримав повідомлення від Сергія Березенка з проханням поспілкуватися з Тимошенко для підтримки містобудівного закону. Журналісти “Слідство.Інфо” опублікували повний архів листування Онищенка з представниками оточення президента Петра Порошенка.

Онищенко стверджує, що не давав доступ журналістам-розслідувачам до своєї смс-переписки з нардепами від БПП. Ті кажуть, що нардеп бреше. Березенко стверджує, що не купував голоси в Раді в інтересах Порошенка.

 

2) Справи НАБУ: нові кандидати на аудитора НАБУ, справи проти Ахметова, Охендовського та корупціонерів в оборонці

На новий конкурс на посаду аудитора НАБУ, який проводить Верховна Рада, подалися п’ять кандидатів. Серед них правозахисник, адвокат з Ізраїлю, колишній прокурор США та два пенсіонери. На посаду аудитора НАБУ претендують Валерій Небога, Юрій Ліхненко, Володимир Василенко, Вадим Меламед та Том Файєрстоун.

Останній кандидат – колишній прокурор США та партнер компанії “Бейкер та Маккензі” Том Файєрстоун. Він 6 років працював у відділі боротьби з організованою злочинністю Прокуратури США в Нью-Йорку, де спеціалізувався на справах російських олігархів та чиновників, пов’язаних із корупцією та відмиванням коштів. Файєрстоун був головним прокурором у справі щодо екстрадиції російського ТОП-посадовця Павла Бородіна до Швейцарії за звинуваченнями у відмиванні та розкраданні коштів. Працював з Магнітським, наразі персона нон-грата в Росії. Крім того, його рекомендовали на посаду аудитора НАБУ Посольство США, міжнародна антикорупційна організація “Transparency International Україна” та Інститут CEELI в Празі, який займається розвитком верховенства права.

Національне антикорупційне бюро розслідує імпорт неліквідного вугілля з підвищеним вмістом сірки компанією ДТЕК Ріната Ахметова.

САП висловила обурення коментарем директора НАБУ Артема Ситника щодо слідства відносно голови ЦВК Михайла Охендовського. В антикорупційному бюро швидко відповіли. Ситник в інтерв’ю виданню “РБК-Україна” повідомив, що САП зупинила розслідування у зв’язку з направленням міжнародних правових доручень до інших країн. Ці слова обурили САП. Антикорупційна прокуратура на своїй сторінці у Facebook написала, що така “заява керівника піднаглядного органу досудового розслідування, зроблена в непроцесуальний спосіб, вводить в оману громадськість, має на меті політизацію кримінального процесу та може розцінюватися як спроба чинити публічний тиск на прокурорів у провадженні з метою прийняття сумнівного з точки зору закону рішення”. У НАБУ на це заявили, що САП відверто бреше, зокрема про інформацію у справі, отриману від Франції та Німеччини.

НАБУ зафіксувало порушення пов’язані з зловживанням і розтратою на 15 українських підприємствах оборонно-промислового комплексу. “Щонайменше на 15 підприємствах комплексу детективи НАБУ наразі зафіксували факти, які стали підставою для відкриття кримінальних проваджень”. Зокрема, найчастіше йдеться про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Також є випадки закупівлі товарів за завищеними цінами через компанії-посередники, наближені до керівництва держустанов. “Кожен другий підозрюваний у злочинах, викритих НАБУ, належить до цієї категорії”. За їхніми підрахунками, внаслідок таких дій, державі було завдано шкоди на 623 млн грн та 3 млн доларів і вдалося запобігти розкраданню 130 млн гривень.

Понад 90% корупційних злочинів викритих детективами НАБУ у соціальній сфері, стосуються злочинів пов’язаних з охороною здоров’я. “Найчастіше йдеться про корупційні схеми, які базуються на зловживанні посадовцями службовим становищем з метою привласнення чи розтрати майна”. За підрахунками це спричинило 122 млн грн збитків.

НАБУ затримало колишнього виконуючого обов’язки голови правління ПрАТ “Київ – Дніпровське МППЗТ”, оголошеного в розшук за підозрою в нанесенні підприємству збитку на 8,8 мільйона гривень.

Нардеп-утікач Олександр Онищенко стверджує, що НАБУ ініціювало і вело з ним переговори про укладення угоди про визнання провини.

Мера Одеси Геннадія Труханова знову викликали на допит в НАБУ.

 

3) Справи ГПУ та СБУ: Данилюк за зменшення видатків на ГПУ та СБУ, «націоналізація» Гостинного двору та рахунки Єфремова

Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив про необхідність скорочення витрат на ГПУ та СБУ. Про це він заявив в інтерв’ю журналу “Новое Время”. Станом на травень 2018 року близько 5 тисяч військовослужбовців СБУ потребують житла.  Про це на брифінгу повідомив глава СБУ Василь Грицак. Він також додав, що негативно ставиться до заяв глави Мінфіну Олександра Данилюка щодо скорочення фінансування СБУ.

Верховний суд остаточно залишив у силі рішення повернути в державну власність Гостинний двір у Києві.

“Схема Курченка”: колишнього генерального директора ПАТ “Одеський нафтопереробний завод” оголосили у міжнародний розшук.

Генеральна прокуратура направила до суду обвинувальний акт стосовно екс-голови правління НАК “Надра України” колишнього міністра енергетики Едуарда Ставицького, що підозрюється у крадіжці об’єктів комплексу відпочинку “Пуща-Водиця” урочища “Межигір’я”.

На пов’язані з екс-“регіоналом” Олександром Єфремовим рахунки у Швейцарії, починаючи з 2006 року, надійшли 33 мільйони швейцарських франків. Такі дані швейцарського Відомства з протидії відмиванню коштів наводить у своїй публікації українська служба Deutsche Welle.

Апеляційний суд Харківської області задовольнив апеляційну скаргу адвокатів заступника голови Запорізької облради Владислава Марченка і його брата Марка, підозрюваних у справі про “фіктивні тендери”. Суд змінив запобіжний захід з часткового домашнього арешту на особисте зобов’язання.

 

4) Справи НАЗК: 7-річний мільйонер, перевірка для Жеваго на 84 депутатські шуби

Доходи у розмірі понад 1 млн гривень, отримані у 2017 році, задекларували 4,063 тисяч платників. “Порівняно з відповідним періодом минулого року кількість цьогорічних мільйонерів зросла на 16%, або на 559 осіб. При цьому один громадянин задекларував дохід у розмірі понад 1 млрд гривень”, – зазначив Продан. Серед вікової категорії від 30 до 45 років – 1,605 тисяч мільйонерів, до 30 років – 188. Водночас наймолодшому платнику податків виповнилося 7 років (м. Черкаси), а найстаршому – 99 років (м. Київ).

НАЗК перевірить електронні декларації за 2015-2017 роки ще двох народних депутатів, позафракційного  народного депутата Жеваго Костянтина  і нардепа від партії “Блок Петра Порошенко” Павелко Андрія.

Виконуюча обов’язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун заявляє, що попереджала Нацагентство з питань запобігання корупції про конфлікт інтересів у її підопічного ще у жовтні 2017 року. Раніше НАЗК повідомило, що винесло припис в.о. міністра охорони здоров’я Уляні Супрун.

Народні депутати задекларували 84 шуби, серед них найбільше натуральне хутро полюбляють нардепи фракції “Відродження” і групи “Волі народу”. Про це свідчать дані декларацій нардепів, передає рух “Чесно”.

“Батьківщина” зафіксувала найбільше серед усіх партій внесків за 2017 рік – понад 9,27 мільйона гривень. Із них близько 7,2 мільйона гривень – це внески від фізичних осіб, ще 2 мільйона гривень – пожертви від юридичних осіб, повідомляє Національне агентство з запобігання корупції.

 

5) Корупційні схеми та хабарі тижня: «прихватизація» БПП вертолітного майданчика Януковича, зростання цін перед фіналом ЛЧ та розкрадання на трансфері Ярмоленка

Довірена особа нардепа від “Блоку Петра Порошенка” Максима Єфімова стала новим власником вертолітного майданчика екс-президента Віктора Януковича в Києві. Про це повідомляє Bihus.info.

Державна аудиторська служба провела перевірку Концерну “Військторгсервіс” Міністерства оборони України за період з 2005 до вересня 2017 року і виявила численні порушення. Про це повідомляє проект “Марлін”.

ПАТ “Укрнафта” за підсумками 2017 року недоотримала 2,3 млрд гривень доходу від реалізації аміаку через різницю в фактичній ціні продажу аміаку на адресу ПАТ “Дніпроазот” і його ринкової вартості на момент продажу. Про це свідчать розрахунки enkorr, засновані на даних фінансового звіту “Укрнафти” і котируваннях аміаку виробництва ПАТ “Дніпроазот”.

Директору одеського дитячого табору “Вікторія” Петроса Саркісяна та його заступнику повідомили про підозру у заволодінні коштами співробітників закладу. Про це повідомляє прес-служба прокуратури Одеської області.

Київське територіальне відділення АМКУ почало офіційний моніторинг готелів Києва через інформацію про зростання цін перед фіналом Ліги чемпіонів.

Поліція розслідує розкрадання 150 тисяч євро з суми трансферу футболіста Андрія Ярмоленка в німецьку “Боруссію”.

Комітет виборців України спростував інформацію про підкуп виборців кандидатами від “Самопомочі” на виборах до ОТГ 29 квітня.

У Донецькій області прокурор, який мав слідкувати за органами, що борються з організованою злочинністю вимагав хабар 15 тисяч доларів за зміну запобіжного заходу. “Прокурор, здійснюючи нагляд за досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, у формі процесуального керівництва, з грудня 2017 року вимагав у підозрюваного у кримінальному провадженні грошові кошти в сумі 15 тисяч доларів США за зміну міри запобіжного заходу із тримання під вартою на інший”.

САП спільно з СБУ спіймали на одержанні хабара суддю Окружного адміністративного суду Києва. “Вказана особа вимагала в одного з учасників судового розгляду неправомірну вигоду за прийняття рішення на його користь у розмірі 10 тисяч доларів“. За даними джерела “Української правди” в правоохоронних органах, затримана суддя Олена Власенкова.

 

ТОП складено за матеріалами http://www.pravda.com.ua/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *