“Зменшення вартості виборчих кампаній в Україні”: виступ Координатора Форуму на круглому столі

У Львові відбувся круглий стіл на тему “Зменшення вартості виборчих кампаній в Україні”. Спікер від Антикорупційного Форуму Львівщини позначив базові проблеми та надав 7 ключових рекомендацій.

 52

 

Є три види ціни, яку ми платимо в контексті виборів в Україні.

Перша – яку платить кожен громадянин з власної кишені. Мова про бюджетні кошти на вибори, які формуються з наших з вами податків.

Друга – яку платять учасники виборчого процесу. Платять чесно у формі передвиборчих внесків чи визначених законом інвестицій, або платять нечесно у формі політичної корупції, підкупу виборців і інших осіб.

Третя – яку ми платимо як народ і як держава. Платимо погіршенням перспектив нашого майбутнього чи станом теперішнього життя. Через нечесні вибори, через політичну систему закритого доступу.

Зрозуміло, що проблема сучасних виборів породжує перед нами багато фінансових проблем. Нема вже тих часів, коли у 19 столітті у Британії, щоб виграти вибори у одному з так званих «гнилих міст» треба було виплисти на човні у море та прокричати прізвище нового депутата. На щастя, є прогрес.

Україна – лідер серед країн ЄС по масштабах витрачених партіями коштів на вибори. Українські партії витратили в 3-5 разів більше. Висока вартість призводить до залежності партій і кандидатів від олігархів та корупції.

Думаю проблему ми усі розуміємо однаково. Суть у рецептах.

 

1) Потрібно передбачити норму про часткову заборону політичної реклами у виборчий і міжвиборчий період: радіо, телебачення, соцмережі, зовнішня реклама (борди і сітілайти). Це зробить вибори дешевими і однаково доступними для багатих і небагатих кандидатів.

Більше половини коштів виборчого фонду кандидати витрачають на пряму політичну рекламу. Левову частку реальних виборчих витрат формулює телевізійна реклама. Саме кампанії в медіа роблять передвиборчу боротьбу надмірно дорогою і зумовлюють фінансову нерівність в доступі до політики. Крім того, власники ключових медіа в Україні тісно пов’язані з політичними силами та олігархами. Тут можна знизити рівень маніпулятивності.

Це можуть бути або часові обмеження роликів на телебаченні, або змістовні вимоги до того, що політична сила або кандидат транслює.

2) Повинен бути розподіл медіа-ресурсу. Повинен бути законодавчо прописаний механізм розподілу рекламної площі, ефірів тощо. Серед можливих рішень також — квоти для всіх учасників передвиборчих змагань на місцевих телеканалах з одночасним створенням суспільного мовлення в регіонах.

3) Надання додаткової непрямої фінансової підтримки суб’єктам виборчого процесу. Окрім надання безкоштовного ефіру та друкованої площі, це можуть бути знижки на поштове відправлення передвиборної агітації, безкоштовне надання приміщень для зустрічей з виборцями.

4) Як сказав на одній з останніх дискусій Юрій Танасійчук: «Проблема не у кількості ресурсів, які ми витрачаємо на вибори. Проблема в тому, як ми розподіляємо ці ресурси і на що витрачаються кошти».

Ми чудово знаємо про практики відмивання державних коштів на канцтоварах, транспорті та пальному, закупівлі дерева, друку бюлетенів. Введення закупівель через Prozorro для цих процесів вкрай необхідне. Як і повторне використання окремих елементів виборів та їх спрощення.

Що ми тут навряд можемо уникнути – це фінансування виборчих комісій — робота в них має оплачуватися, щоб неофіційно члени комісій не отримували гроші як від партій. Платити треба за роботу, а не за дні. Щоб члени ДВК в селах не чекали 00:00 години, щоб отримали зарплату за 2 дні.

У Норвегії партії мають право займатись бізнесом, у Польщі передбачені фінансові стимули для менших партій заради конкуренції. Державне фінансування та контроль фінансів партій варто продовжити.

5) Інтернет-голосування вже випробовувала низка країн як Великобританія, США та Канада. Утримувати виборчі дільниці, друкувати бюлетені та підраховувати «вручну» голоси стане непотрібним. Інвестувати доведеться у створення та пізніші оновлення програмного забезпечення. Така стратегія дозволить зробити онлайн-вибори дешевшими, ніж звичайні паперові. Але маємо загрози кібербезпеки. Поки не вирішувані в умовах війни з РФ. З електронним реєстром виборців та електронним виборчим протоколом те саме.

6) Є пропозиції здешевити вибори через безпосередню комунікацію з виборцями. Деякі наполягають на важливості збільшити терміни передвиборчих кампаній для місцевих виборів і в такий спосіб збільшити шанси на перемогу кандидатів без великих грошей.

При цьому скасування мажоритарки і закритих партійних списків не обговорюється. Потрібно приймати новий Виборчий кодекс.

7) Треба прийняти зміни до низки законодавчих актів, які врегулюють питання підкупу. Законодавство неякісне, і правоохоронні органи часто не мають інструментарію і бази, щоб притягувати до відповідальності.

 

Ми шукаємо технічні та організаційні варіанти. Шукаємо фінансові рецепти. Але це спроба впоратись з наслідками. Чим економічно розвинутіша країна, то тим меншою проблемою є вартість виборів. Чим сучасніше врядування в країні, то тим менше проблем з адмініструванням, безпекою. Чим розвинутіша країна, тим менше проблеми з свідомістю її громадян. Ремонтувати виборчі процеси потрібно, але головне – це ремонтувати державу в принципі.

 

Відео з круглого столу доступне за гіперпосиланням.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *