Інтерактивна дискусія про Державне бюро розслідувань з експертами Олександром Лємєновим та Володимиром Петраковським: головні тези

222

На зустрічі Інтерактивна дискусія про ДБР у Львові поговорили з найкращими експертами з питань Державного бюро розслідувань в Україні Олександр Лємєнов та Volodymyr Petrakovskyi про політичні та практичні проблеми запуску Бюро.

Декілька базових тез:

«У ГПУ був створений процесуальний підрозділ щодо ДБР. Якби була реалізована стара концепція контролю ГПУ за ДБР, то місцеві прокурори стали б генеральними губернаторами, що контролювали б декілька областей. На щастя, за останньою інформацією процес буде централізований через департамент у центральному апараті ГПУ, що буде відправляти прокурорів з Києва в регіони.

Проблеми ДБР стали наслідком того, що цей орган у свій час випав з порядку денного наших міжнародних партнерів та ЗМІ.

Ситуація з скандальними конкурсами у ДБР стала наслідком непродуманої системи цих конкурсів. Радники Романа Труби очолили обидві внутрішні конкурсні комісії. Політична залежність, пряма підпорядкованість окремих голів конкурсних комісій керівнику ДБР Роману Трубі, конфлікти інтересів, сумнівні особи у складні комісій – такою була норма конкурсного процесу. Цим і пояснюється відбір «зручних» людей через маніпуляції з співбесідами і поліграфом. А там виявились і другі паспорти, зв’язки з окупованим Кримом. Серед інших сумнівних осіб зустрічались питання до е-декларацій, зв’язки з РФ. Жовта картка переможцю конкурсу на львівське ДБР Миколі Друзюка стосувались питання до е-декларацій та діяльності дружини-судді. Тепер львівське ФБР може очолити такий собі пан Стець. Та без погодження з заступниками ДБР такі призначення є незаконними. На цю посади Роман Труба хотів бачити Миколу Подоляка і можливо через його необрання і відбулось ветування усіх 27 кандидатів. Це логічно, адже пан Роман хотів бачити у ДБР своїх.

Політичну боротьбу за ДБР здійснюють групи Арсена Авакова, група Сергія Пашинського та Олександра Турчинов (від Народного фронту), група Олександра Грановського (від БПП), певну роль має Генпрокурор Юрій Луценко.

Скандал з поліграфом як підставою відхилення 27 кандидатів-переможців конкурсу на ключові посади в ДБР виглядає дивною, адже сам Труба був обраний без поліграфу, а заступники призначені Трубою також його не проходили. Крім того, в голови ДБР нема функції повернення подань Зовнішньої комісії.

Перед вето на 27 кандидатів голова ДБР зібрав громадських активістів, що не займались детально питанням ДБР, щоб переконати їх у правильності свого рішення. І це йому вдалось лише частково. Після з’ясування реальних мотивів це переконання зникло.

На сьогодні існує базовий законопроект 5395-д, що є поєднанням законопроектів 5395 та урядового (який спочатку підтримував НФ). Цей гібрид створений для того, щоб завалити хороший законопроект Мустафи Наєма. У ньому Зовнішня комісія усувається від відбору, запроваджується інтернет-голосування до Ради громадського контролю, визнання співробітників ДБР державними службовцями, а не співробітниками мілітаристської структури з усіма наслідками). Законопроект же 5395д перекроює карту територіальних управлінь і переносить управління з Хмельницького до Вінниці, з Миколаєва до Одеси, з Полтави до Харкова. Зараз правки уряду з цього законопроекту хочуть викинути.

Навколо ДБР йде складна політична гра різних груп впливу з Народного фронту та БПП. Цим пояснюється призначення керівництва, 27 ключових керівників, ігри довкола законопроектів. У результатів до виборів нормальної роботи цього органу можна не очікувати. Сам голова ДБР не хоче потрапляти в лещата цієї політичної гри. БПП на даний момент хоча зміни голови ДБР, інші групи воюють за забезпечення лояльності чинного голови ДБР. Матіос та компанія втратили вплив на процес.

Міжнародні партнери починають звертати увагу на цю проблему. Рада Європи, органи ЄС, американці починають фокусуватись і на цьому питанні. Їх цікавить дотримання Україною зобов’язань щодо розслідування злочинів правоохоронців, жорсткі процедури конкурсних процесів та діяльності антикорупційних органів. Навіть в умовах «охолодження» увага за цими процесами зберігається.

Ключове зараз – це ухвалення прийнятного закону. Що виключив би Зовнішню комісію від конкурсів, але забезпечив би громадську присутність у внутрішніх комісіях. Що запровадив би інтернет-голосування, а не ручне обрання членів РГК при ДБР. Що врегулював би питання оперативних підрозділів та прослуховування. І не менш важливо – це забезпечення прозорого конкурсу до підрозділу ГПУ, що буде займатись питаннями ДБР».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *