ТОП-5 антикорупційних подій тижня в Україні (26 листопада – 2 грудня 2018 року)

Представляємо Вам новий огляд ТОП-5 антикорупційних подій тижня (26 листопада – 2 грудня 2018 року)

 

1) Загальний антикорупційний фон: загроза національній державності на Херсонщині, відкриття бюджетів України та е-«лікарняні»

Мер Херсона Володимир Ніколаєнко і представник міськради Інна Зелена заявили, що бояться за свої життя, на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Про це повідомив нардеп Мустафа Найєм у своєму Telegram-каналі. “У Херсоні, під час засідання ТСК, відразу двоє людей під камери і в присутності керівництва правоохоронних органів області (СБУ, ГПУ, НПУ) повідомили, що вони бояться за своє життя і здоров’я, а також за життя і здоров’я близьких: мер Херсона Володимир Ніколаєнко і заввідділом сектору по роботі зі ЗМІ міськради, близька подруга Катерини Гандзюк Інна Зелена”, – написав він. “Ми шоковані. Приїхали розбиратися в справі Каті Гандзюк і копнули глибше. За свідченням повноважного представника президента в АР Крим Бориса Бабіна, є факти небезпеки в плані Нацбезпеки і всі ознаки загрози втрати національної державності. Пекло, пекло і ще раз пекло”, – написав голова тимчасової слідчої комісії ВР щодо вбивства Катерини Гандзюк Борислав Береза в Facebook. Він додав, що інформація, отримана ТСК, жахає.  “Від контрабанди до сепарів, від наркотрафіку до глобальної корупції, від спайки влади з криміналом до вирубки лісу, від співпраці з окупаційною владою Криму до впливу регіоналів-утікачів на регіон”, – написав Береза.

ТОП України

 

Інформація по всіх місцевих бюджетах України відтепер розміщена у відкритому доступі. Про це повідомляє ДУ “Відкриті Публічні Фінанси” у Facebook. “На державному порталі Open Budget Міністерства фінансів України ми оприлюднили інформацію по всіх місцевих бюджетах України”. На сайті можна вибрати населений пункт та досліджувати, як формується його бюджет: скільки у ньому власних надходжень, а скільки дотується державою та іншими місцевими бюджетами. Також є можливість перевіряти витрати – куди і на що місцева влада спрямовує фінансовий ресурс.

В Україні створять електронний реєстр “лікарняних”. Відповідне рішення про Електронний реєстр листків непрацездатності 28 листопада ухвалив уряд. Щороку в Україні видають до 5,5 мільйонів “лікарняних”, повідомляє МОЗ. За планами відомства, у 2019 році електронні “лікарняні” повністю замінять паперові. Електронний реєстр листків непрацездатності діятиме на базі Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

 

2) Справи ГПУ та ДБР: 108 мільярдів ГПУ Луценка, відмова прокурора від хабаря у 30 тисяч $ та перші провадження ДБР

З червня 2016-го до жовтня 2018-го органи прокуратури повернули Україні гроші та активи вартістю майже 108 мільярдів гривень. Відповідну інформацію оприлюднив генпрокурор Юрій Луценко. В рамках спецконфіскації повернуто кошти та активи вартістю 44 млрд з вказаної суми. “За результатами реалізації представницьких повноважень у судах: кошти – 40,5 млрд, земля – 213 тис. га вартістю 22,4 млрд. грн”.

Генеральна прокуратура придбала для себе 19 легкових автомобілів під час дії заборони Кабінету міністрів. Про це йдеться у розслідуванні програми “Наші Гроші з Денисом Бігусом”. З жовтня 2016 року по квітень 2018 року ГПУ витратила на ці автівки близько 13 мільйонів гривень.

Ірина Арбузова, дружина колишнього в.о. прем’єр-міністра Сергія Арбузова, здобула часткову перемогу в суді над Ощадбанком – їй донараховано майже 3 тисячі доларів відсотків за заарештованим вкладом. Про це повідомляє FinClub.

Касаційний адміністративний суд Верховного суду задовольнив позов екс-судді Вищого господарського суду Віктора Татькова до Верховної Ради щодо визнання незаконною постанови щодо звільнення його з посади судді. Він наполягає, що парламент голосував за звільнення з посади з порушенням регламенту Верховної Ради, з порушенням порядку голосування, з порушенням правил про особисте голосування, тобто “кнопкодавством”. 29 вересня 2016 року Верховна Рада звільнила Татькова з посади судді, оскільки він підпадав під дію закону “Про очищення влади” (про люстрацію). 17 жовтня 2016 року ГПУ повідомила про підозру Татькову та його заступнику Артуру Ємельянову в незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ. Навесні 2018 року стало відомо, що екс-голова Вищого господарського суду Віктор Татьков попросив притулку в Австрії. У червні Генеральна прокуратура заявляла, що вживає заходів для екстрадиції Татькова, але констатувала, що “процедура ускладнилася”. Розслідування журналістів програми “Схеми” з’ясувало, що на родичів та незаможних друзів екс-голови Вищого господарського суду записано близько сотні об’єктів нерухомості в Україні та під десяток в Іспанії.

Прокурор відмовився від 30 тисяч доларів хабара, який йому пропонував адвокат підозрюваних в торгівлі людьми. Про це 29 листопада написав Генеральний прокурор Юрій Луценко у Facebook. За хабар прокурор мав змінити обвинувачення у суді та, як наслідок, обвинуваченні отримали б менш суворе покарання не пов’язане з позбавленням волі.

Приморський райсуд Одеси визнав винною у корупції т.в.о. директора департаменту розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської ОДА і засудив до 6 років позбавлення волі. Про це повідомляє у Facebook речник Генпрокуратури Андрій Лисенко. За його словами, хабарниця взяла гроші від підприємця за підписання актів приймання виконаних будівельних робіт, а також за своєчасну подачу їх до головного управління Казначейської служби в Одеській області та оплату виконаних робіт.

Голова новоствореного Державного бюро розслідувань Роман Труба повідомив, що вирішив призначити на керівні посади 23 з 27 переможців конкурсу. Голова ДБР нагадав, що Зовнішня конкурсна комісія провела повторне дослідження на поліграфі через знищення попередніх результатів. Водночас, він вирішив не призначати ще 4 кандидатів, яких відібрала конкурсна комісія. “За результатами проведення мною співбесід, з урахуванням результатів поліграфу мною прийнято рішення про те, що 4 кандидати не будуть призначені на відповідні посади”, – пояснив очільник ДБР. Труба уточнив, що не буде призначати 2 кандидатів на керівників теріторіальних управлінь, одного – на керівника слідчого управління центрального апарату і одного кандидата на керівника структурного підрозділу Держслужби центрального апарату.

Ромн Труба повідомив, що відомство розпочало роботу та зареєструвало перші кримінальні провадження. За його словами, йдеться про провадження щодо можливого  отримання хабара працівником правоохоронного органу та ймовірного отримання хабара у великих розмірах. Очільник новоствореного органу повідомив, що в його штаті працює 300 слідчих.

 

3) Справи НАБУ: «німий допит» Продана та суд Мартиненка

Підозрюваний у незаконному збагаченні екс-в.о. голови Державної фіскальної служби Мирослав Продан заявив, що повернувся в Україну. За словами Продана, докази проти нього сфабрикували “потужні контрабандні клани, зрощені з високопосадовцями, правоохоронцями, політиками”. 30 листопада детективи НАБУ провели допит Продана. “Підозрюваний, порушуючи обіцянки у публічній площині про надання показань та документів по суті врученої підозри одразу по поверненню до України, від надання показів відмовився на підставі ст.63 Конституції України, жодних документів на обґрунтування своїх доводів по суті підозри не надав”. Також відзначається, що ні підозрюваний, ні його захисники не надали “жодних підтверджуючих документів” про поважність причин відсутності Продана на території України.

Суд у справі екс-депутата Миколи Мартиненка, обвинуваченого у заволодінні та легалізації коштів, завершив долучення до матеріалів понад 200 томів текстових доказів. Про це повідомляє “Радіо Свобода”. Коли суд досліджував заяву Мартиненка про складання мандату, адвокати заявили, що цей крок свідчить про невинуватість та зацікавленість підзахисного у неупередженому судовому розгляді.

 

4) Справи НАЗК: «сиротинна» Армія! Мова! Віра!

Державне управління справами не оплачувало рекламу з використанням гасла “Армія! Мова! Віра!” та імені і прізвища президента. Про це з посиланням на відповідь прес-служби АП, повідомляють “Українські новини”. “За інформацією, наданою Державним управлінням справами, оплата послуг з підготовки та розміщення зображень і звернень з підписом президента України Петра Порошенка на носіях зовнішньої реклами не здійснювалася”, – йдеться у відповіді АП. Ніякої іншої інформації щодо організації, що займається розміщенням реклами, а також умов цих розміщень, відповідь АП не містить.

 

5) Корупційні схеми та хабарі тижня: податкові розстрочки Насірова для олігархів, блокування великої приватизації та конфлікт навколо аудиту «Нафтогазу»

Державна фіскальна служба за часів Романа Насірова видала податкових розстрочок 70 компаніям на суму понад 18 млрд гривень. Про це йдеться у статті “Економічної правди”. Як зазначається, у період правління Насірова — з травня 2015 року по березень 2017 року податкова видала розстрочки 70 компаніям на суму понад 18 млрд гривень. “Більше половини цієї суми отримали підприємства, пов’язані з найбагатшою людиною часів незалежності Рінатом Ахметовим”, – йдеться у матеріалі. У 2015 році сума наданих податкових розстрочок перевищила 6 млрд гривень. Найбільше – 3 млрд гривень – дісталося групі ДТЕК Ахметова. “Ще 2,8 млрд гривень розстрочок отримали переважно державні “Укргазвидобування”, НАЕК “Енергоатом”, “Укроборонпром”, “Криворізька теплоцентраль”, “Східний гірничо-збагачувальний комбінат”, “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” та ДП “Укрспирт”, – пишуть автори. Також серед отримувачів розстрочок значаться компанії таких відомих в Україні бізнесменів як Ігор Коломойський, Дмитро Фірташ, Костянтин Григоришин, Ігор та Григорій Суркіси.

Суд переніс на 11 грудня засідання, яке могло розблокувати затвердження Кабміном інвестиційних радників на 5 підприємств великої приватизації. Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив керівник Фонду державного майна Віталій Трубаров. За словами керівника Фонду, причина – неявка заявника, компанії “Грант Торнтон”, яка після своєї поразки на конкурсі вирішила оскаржити результати відбору інвестиційних радників. “І саме неявка на судове засідання, яке вони й ініціювали, є переконливим доказом того, що їх мета – заблокувати процес великої приватизації на догоду олігархічним групам, котрі не бажають йти з держпідприємств”, – вважає Трубаров.

Рахункова палата стверджує, що має повноваження здійснювати державний зовнішній фінансовий контроль у НАК “Нафтогаз”. Раніше Рахункова палата звинуватила “Нафтогаз” у саботажі аудиту, заявивши, що компанія не допускає представників органу до перевірки. “Нафтогаз” заявив, що Рахункова палата не має повноважень для проведення аудиту ефективності компанії.

Державний “Ощадбанк” уклав угоду про розміщення реклами в інтернеті з компанією “Вебпромо” на суму майже 2,5 млн гривень. Інформація про це з’явилася в системі тендерних закупівель ProZorro, повідомляє “Слідство.Інфо”. Компанія “Вебпромо” була єдиною учасницею тендеру.

 

ТОП складено за матеріалами http://www.pravda.com.ua/

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *