Конференція «Декорупція України» від Transparency International Ukraine та UNIC: головні тези спікерів

20181207_085315

Відвідали Київ, щоб долучитись до Конференції «Декорупція України» від Transparency International Ukraine та Всеукраїнська мережа доброчесності та комплаєнсу.

 

Ключові тези окремих спікерів:

«Ярослав Юрчишин, голова правління TI: В нас є деякі перемоги. Понад 80% закупівель на відкритому порталі, українські активісти та міжнародні експерти відбирають суддів Антикорупційного суду. Багато зловживань стали видимими, але від того не зникли. Для продовження боротьби нам потрібні невідворотність покарання, запобігання корупції та залучення громадян. Роль суспільства добре видно на прогресі Польщі та Румунії. Контроль суспільства має стати катапультою для влади, що ховається за фортечними мурами.

Хюг Мінгареллі, голова представництва ЄС в Україні: Ми продовжуємо акцентувати на угоді про Асоціацію, верховенстві права та реформі правоохоронної системи в умовах триваючої безкарності. Свобода довго не існує серед корумпованих людей. Ніхто не має імунітету від корупції. Багато зроблено в частині Prozorro, НАБУ, е-декларування, але потрібно пройти великий шлях. Є сподівання на Антикорупційний суд.

Артем Ситник, директор НАБУ: Я поки що директор. Ми бачимо, що є намагання зупинити антикорупційну реформу. Бо є результати роботи. До прикладу, справи про раніше недоторканних власників двох ТЕЦ нардепів Дубневичів, де експертизою встановлені збитки на понад 1 мільярд 300 мільйонів гривень. Ми маємо шалений спротив. 3 роки регресу після прийняття прогресивного законодавства. Законодавчі атаки, медійні атаки. Відсутність вироків по справах. Чого тільки вартують деякі, що вилазять з під ковдри і йдуть в президенти. З безпрецедентною заставою. Все це спричиняє падіння довіри. Деякі медіа маніпулюють, що ніхто не сидить, але не кажуть, що садять суди, а не НАБУ. По 1,5 роки судді не розглядають справи, рік читають обвинувальний акт. Бо судді під тиском. Як тільки до них йдуть певні справи одразу відкриваються дисциплінарні провадження ВРП та кримінальні провадження ГПУ. Судді не можуть закрити справу, але й розглядати не можуть. Тому обирають затягувати. Парламент не голосує за зняття недоторканності. Угодою з слідством маніпулюють. А це інструмент, що мав би викривати ієрархії злочинних організацій. А ми маємо іншу практику як у справі “рюкзаків”, де відбулось перекидання провини на померлого, що загинув за 2 роки до злочину.

Антон Янчук, голова АРМА (Агенство з розшуку активів): Ми створені для збереження вартості активів. Забезпечення арешту не як інструменту покарання. Усі хто чинять спротив шкодять лише собі, адже закон дозволяє продати арештоване майно в умовах спротиву. Зараз в управлінні АРМА 700 одиниць майна вартістю 2,5 мільярди гривень. Які шляхи протидії? Перше – фізична протидія. Недопуск, у тому числі, з використанням технічних засобів. В нас є співпраця з МВС на такі випадки прийому активів. Присутність громадськості при прийомі змінює моделі поведінки власників. Друге – технічна протидія. Як демонтування устаткування на ТЕЦ. Третє – інформаційна протидія. Дезінформація. Нагнітання штучного негативу проти НАБУ, АРМА, САП. Ми повернули до бюджету вже 10 мільйонів гривень. Ще один позитив – Конституційний суд відхилив скаргу-атаку Дубневичів та «Опоблоку» на АРМА.

Станіслав Щотка, заступник голови ВККС: Плануємо завершити процеси у ВККС щодо Антикорупційного суду у лютому 2019 року. Зробили конкурси у ВАС та ВСУ паралельними в якості фільтру-водорозділу. З 370 кандидатів допустили 270. Після першого етапу залишилось 156. Щоб міжнародні експерти могли ознайомитись з усіма даними розробили для кандидатів згоду на доступ до персональних даних. 130 осіб вже підписали. Ті, хто їх не підпишуть, продемонструють небажання співпрацювати.

Максим Нефьодов, перший заступник міністра економіки: Мої сподівання були малими, а тому цілком виправдались. Корупція буває вимушеною, це практичний механізм для багатьох бізнесів. Треба саджати. Але щоб і в бізнесу не було мотивації займатись корупцією. Корупція – це конкуренція у слабкій державі. З ТОП-корупцією нічого не змінилось. Запобігання ж працює.

Денис Бігус, журналіст-розслідувач: В нас печальні обміни думками і ми приходимо до питання: «кого саджаємо?». Зараз простіше працювати, інформації більше. Простіше писати. Але що з того? Чи є інформація боротьбою? Ми отримали доступ до нафтових шахт. Виготовляємо бензин. Але машина не їде та іржавіє. Ми прозора корумпована країна. Динаміка втрачена. Тренд змінився у 2016-2017 рр. Укріпились соціальні зв’язки у владі, а прозорість не заважає красти. Що стало наслідком шоку від е-декларування? Соціальна фрустрація. Корупціонери впевнені і більше не нервуються. Ліцензії на надра розподіляють прозоро. Справи порушуються і помирають. Думаю, що посадка ТОП-5 корупціонерів створить Нефьодову час на завершення деяких реформ.

Віталій Шабунін, голова правління ЦПК: 1/3 громадян впевнені, що не оплачують з власної кишені жодної державної послуги. 50% киян. 73% бюджету – це ЄСВ, ПДВ, ПДФО та військовий збір. За 15 тисяч $ податків я отримав акцію СБУ під моїм будинком, 3 кримінальні провадження та зеленку в очі. 197 мільярдів збитків за 3 роки по справам НАБУ. Це 28 років податків усього міста Рівного. Без посадок настає розчарування суспільства.

Іван Пресняков, експерт програми «Долучайся»: Люди схильні долучатись до антикорупційної діяльності, якщо це стосується їх персональних проблем. Якщо забезпечена їх особиста безпека та анонімність. Громадяни хочуть успіху, а зневіра їх демотивує. До цих процесів зазвичай долучаються ті, що вже до чогось долучені. Активіст з іншої сфери швидще стане антикорупційним активістом.

Ірина Бекешкіна, Директор фонду «Демократичні ініціативи»: Антикорупційні активісти виконують державну функцію, яку не виконує держава. Напади на них – це антидержавна діяльність».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *